Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Валуєва С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Валуєва С. В. Прихильність до лікування у хворих через рік після гострого інфаркту міокарда із зубцем Q, за даними українського реєстру STIMUL [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_11 Мета роботи - оцінити прихильність хворих до лікування через рік після гострого інфаркту міокарда (ІМ) із зубцем Q і чинники, які асоціюються з поганою прихильністю. Із 1103 хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST, яких введено до першого в Україні реєстру ГКС з елевацією сегмента ST "STIMUL", спостереження вели за пацієнтами, які перенесли ІМ із зубцем Q, - на момент виписування зі стаціонару їх було 872. Протягом першого року після ІМ із зубцем Q померли 140 (16,1 %) пацієнтів. Із 328 (31,6 %) особами зв'язок втрачено. Група хворих, які залишилися в дослідженні через рік (480 осіб, або 55,1 %), істотно не відрізнялася від загальної групи пацієнтів, уведених на початку дослідження, за винятком більшої частки чоловіків (79,6 і 74,3 % відповідно; p менше 0,05), хворих із ІМ в анамнезі (28,5 і 24,2 % відповідно; p менше 0,05), осіб із обтяженою спадковістю (40,2 і 31,8 % відповідно; p менше 0,05) і тих, кому проведено реперфузійну терапію (39,6 і 29,39 % відповідно; p менше 0,001). За даними опитування, першу групу склали 20 хворих, які через (12,0 плюс/мінус 0,5) міс після виписування зі стаціонару не приймали жодного препарату з доведеним позитивним впливом на прогноз (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, статин, beta-адреноблокатор та інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту). До другої групи увійшов 301 хворий, який приймав 1 - 2 обов'язкових препарати; до третьої - 159 пацієнтів, які приймали 3 - 5 препаратів. У осіб із різною прихильністю до лікування порівняно чинники ризику виникнення основних серцево-судинних ускладнень, анамнестичні дані, оцінено тривалість періоду від початку симптомів до госпіталізації, наявність ознак гострої серцевої недостатності, ризик за шкалою GRACE, частоту проведення реперфузійної та медикаментозної терапії, внутрішньогоспітальні ускладнення. Через 12 міс після гострого ІМ із зубцем Q подвійну антитромбоцитарну терапію продовжили приймати 14,4 % хворих, ліпідознижувальну - 24,2 %, beta-адреноблокатори - 63,3 %, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту - 53,1 %. Жодного з п'яти препаратів не приймали 20 (4,2 %) хворих. Відносно краща прихильність до лікування після виписки асоціювалася з молодшим віком, чоловічою статтю та артеріальною гіпертензією в анамнезі.
| 2. |
Валуєва С. В. Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "STIMUL": організація медичної допомоги в стаціонарі залежно від методу лікування [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва, В. І. Денисюк // Український терапевтичний журнал. - 2012. - № 3-4. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2012_3-4_9 Представлены результаты пилотного регистра острых коронарных синдромов с элевацией сегмента ST "STIMUL", в котором приняло участие 1103 больных Винницкой и Хмельницкой областей. Проведена клинико-анамнестическая характеристика пациентов, оценено качество предоставления медицинской помощи населению в стационарах в зависимости от избранного метода лечения. Частота проведения реперфузионной терапии составила 29,92 %, из них первичные коронарные вмешательства проведены 71,82 % больным, фибринолиз - 28,18 %. Большинству лиц (76,92 %), которые имели прямые показания к проведению инвазивного лечения (кардиогенный шок), не проводили реперфузионную терапию. Частота назначения лекарственных средств в стационаре была высокой у всех пациентов. У больных, которым не была проведена реканализация сосудов, ранний постинфарктный период значительно чаще осложнялся острой сердечной недостаточностью (<$Ep~<<~0,001>), в т.ч. кардиогенным шоком (<$Ep~<<~0,05>), внезапной остановкой кровообращения, формированием аневризмы сердца (<$Ep~<<~0,001>). Реперфузионная терапия чаще сопровождалась возникновением кровотечений (<$Ep~<<~0,001>). При проведении фибринолиза, по сравнению с постановкой стентов, чаще возникали жизнеопасные нарушения ритма, внезапная остановка кровообращения, рецидив инфаркта (<$Ep~<<~0,05>). Госпитальная летальность при проведении первичной реперфузии составила 6,97 %, при консервативном лечении - 13,2 % (<$Ep~<<~0,01>). Вывод: частота проведения реперфузионной терапии в центральных областях Украины остается низкой, что предопределяет высокие показатели летальности, ухудшает прогноз у больных.
| 3. |
Валуєва С. В. Український реєстр STIMUL: ефективність різних методів лікування гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST та прихильність хворих до лікування у післяінфарктний період (результати дворічного спостереження) [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_2_6
| 4. |
Валуєва С. В. Реєстр STIMUL: прогностичне значення прихильності до лікування у хворих різного віку та статі через рік після перенесеного інфаркту міокарда із зубцем Q [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_5
| 5. |
Валуєва С. В. Український реєстр "STIMUL": гендерновікові особливості прихильності до лікування та шестимісячний прогноз хворих, які перенесли гострий Q-інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 54-58 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_1_12
| 6. |
Валуєва С. В. Український реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "STIMUL": розробка шкали прогнозування госпітальної летальності [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Світ медицини та біології. - 2013. - № 3(39). - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_3(39)__28
| 7. |
Валуєва С. В. Пілотний реєстр "Stimul": прихильність до лікування та шестимісячний прогноз хворих, які перенесли гострий Q-інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 33. - С. 207-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_33_29
| 8. |
Валуєва С. В. Український реєстр STIMUL: ефективність різних методів лікування гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST та прихильність хворих до лікування в постінфарктний період (результати однорічного спостереження) [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Семейная медицина. - 2013. - № 1. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_1_8
| 9. |
Валуєва С. В. Український реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "Stimul": гендерно-вікові особливості стану коронарного русла, результати дворічного спостереження [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(2). - С. 319-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(2)__47
| 10. |
Валуєва С. В. Український реєстр "Stimul": стратифікація ризику виникнення віддалених наслідків у пацієнтів, які перенесли Q-інфаркт міокарда та розробка "спрощеної" шкали прогнозування дворічної смертності [Електронний ресурс] / С. В. Валуєва, Г. В. Осьодло // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 36. - С. 168-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_36_28
|
|
|